Томмі Стіл
Ця стаття може містити помилки перекладу з англійської мови. |
Томмі Стіл | |
---|---|
Основна інформація | |
Повне ім'я | англ. Thomas Hicks |
Дата народження | 17 грудня 1936[1][2] (87 років) |
Місце народження | Bermondseyd, Саутерк[3] |
Роки активності | 1956 — тепер. час |
Громадянство | Велика Британія |
Професії | співак, автор пісень, кіноактор, гітарист, скульптор, актор |
Освіта | Bacon's Colleged |
Інструменти | гітара і вокал[d] |
Жанри | рок-музика |
Псевдоніми | Tommy Steele |
Лейбли | Decca Records і Columbia Records |
Нагороди | |
Брати, сестри | Colin Hicksd |
Файли у Вікісховищі |
Томмі Стіл, OBE (англ. Tommy Steele, нар. 17 грудня 1936, Лондон) — британський співак, музикант та актор[4]. Вважається першою в історії британською зіркою рок-н-ролу [5] [6] Його хіт «Singing the Blues» в 1957 році досяг першого місця у британських чартах.
Томас Гікс народився в Бермондсі, Лондон, Англія в 1936 році.[7] Його батько Дарбо був гоночним інформатором, а мати Бетті працювала на фабриці.
Стіл працював на різних роботах, включаючи короткий період роботи торговим моряком[7]. Він не служив в армії, оскільки у вісімнадцять років йому поставили діагноз кардіоміопатія[8]. Хоча у своїй автобіографії «Bermondsey Boy: Memories of a Forgotten World» він повідомляє, що провалив медкомісію, бо мав плоскостопість. Кожен раз, коли Томмі не працював, він грав на гітарі та банджо і співав у двох кав'ярнях в Сохо, the 2i's Coffee Bar[en] і the Cat's Whisker[en], і як сольний виконавець, і з Wally Whyton[en]'s Vipers Skiffle Group[en].
Коли корабель Стіла був на причалі в Норфолку, штат Вірджинія, США, він почув Бадді Голлі і закохався в рок-н-рол, відмовившись від скіфла, який у той час був популярним у Британії. Його побачив фотограф-фрілансер Джон Кеннеді, який вважав, що Стіл може стати аналогом Елвісв Преслі у Великій Британії[7]. Тоді ж Томас придумав собі псевдонім Томмі Стіл (на основі прізвища свого діда-скандинава) і вирушив підкорювати сцену.
Стіл прославився у Великій Британії як фронтмен рок-н-ролл гурту Steelmen, після їхнього першого синглу «Rock With the Caveman», що у 1956 році вийшов на 13 місце у британському чарті[7]. Стіл та інші британські співаки вибирав відомі хіти зі Сполучених Штатів і записував кавер-версії цих пісень та випускав їх у Великій Британії до того, як американські версії могли увійти в чарти. Більшість записів Стіла 1950-х років були каверами американських хітів, таких як «Singing the Blues[en]» і «Knee Deep in the Blues[en]», перший з яких навіть зумів очолити британський чарт[5].
Лише через чотири місяці після своєї першої появі у чартах він зняв свою історію життя. [5] Для цього Стіл та його співавтори з написання пісень Лайонел Барт[en] та Майк Пратт[en], за сім днів написали дванадцять пісень[9]. Його перші три сингли виходили один раз на три тижні[10].
У 1957 році Стіл придбав для батьків чотирикімнатний будинок у Південному Лондоні[11]. У серпні 1959 року Стіл здійснив триденний концертний візит до Москви[12].
Наприкінці 2009 року його колекція найбільших хітів «The Best Best of Tommy Steele» увійшла до Топ-40 у британському чарті. [13]
Популярність на музичній сцені протягом 1950-х та 1960-х років дозволила Стілу потрапити і до кіно та мюзиклів. У 1957 році він був названий сьомим за популярністю актором британського прокату.[14]
У 1960 році тур по Австралії не мав особливого успіху, і після повернення в Англію він отримав дві пропозиції: одну зіграти у виставі Billy Liar, іншу приєднатися до Old Vic Company. Він обрав останнє.[15]
У театрі Вест-Енда він з'явився у виставі She Stoops to Conquer[en][16] і зіграв головну роль Ганса Крістіана Андерсена. Паралельно Томмі грав і у фільмах, знявшись зокрема у Half a Sixpence[en], The Happiest Millionaire[en] та Finian's Rainbow[en]. Останній фільм, американський мюзикл, є найвідомішим в акторській кар'єрі Стіла. У ньому Томмі зіграв Ога, лепрекона, що перетворився на людину, знімаючись із кінозірками Петулою Кларк та Фредом Астером. У 1968 році він був названий четвертим за популярністю актором британського прокату.[17]
У квітні 1971 року Стіл знявся у власному шоу «Meet Me in London» в лондонському театрі «Адельфі»[18].
У 1978 році Стіл зіграв у телевізійній версії фільму The Yeomen of the Guard[en].[19]
Протягом багатьох років вважалося, що Елвіс Преслі ніколи не був у Британії, крім того, що провів кілька хвилин в аеропорту Прествік в Шотландії, коли його військовий літак заправлявся перед вильотом до Сполучених Штатів після закінчення військової служби у Західній Німеччині. Однак 21 квітня 2008 року в інтерв'ю BBC Radio 2 з театральним імпресаріо Біллом Кенрайтом було сказано, що в 1958 році 23-річний Преслі пробув в Англії цілий день, після телефонної розмови зі Стілом.
За словами Кенрайта, Елвіс прилетів на добу, і Томмі показав йому Лондон. Він показав йому Вестмінстерський палац і провів з ним день. Кенрайт у 2008 році визнав, що не впевнений, чи повинен він розповісти історію. Стіл сказав: «Це були двоє юнаків, які розділяли однакову любов до своєї музики. Я поклявся ніколи не публікувати публічно те, що відбулося».
Співробітники «Прествіка» негайно зажадали доказів, до отримання яких вони категорично відмовились знімати зі свого аеропорту звання «єдиного місця в Британії, де бував Преслі». [20] [21]
Часткова дискографія: [22]
З Steelmen
- «Rock With the Caveman» / «Rock Around the Town» — UK No. 13 (Decca 1956)
- «Doomsday Rock» / «Elevator Rock» — (Decca 1956)
- «Singing the Blues[en]» / «Rebel Rock» — UK No. 1 (Decca 1956)
- «Knee Deep in the Blues[en]» / «Teenage Party» — UK No. 15 (Decca 1957)
- «Butterfingers» / «Cannibal Pot» — UK No. 8 (Decca 1957)
- «Water, Water» / «A Handful of Songs» — UK No. 5 (Decca 1957) with lyrics partially based on The Rime of the Ancient Mariner
- «Shiralee» / «Grandad's Rock» — UK No. 11 (Decca 1957)
- «Hey You!» / «Plant a Kiss» — UK No. 28 (Decca 1957)
- «Happy Guitar» / «Princess» — UK No. 20 (Decca 1958)
- «Nairobi» / «Neon Sign» — UK No. 3 (Decca 1958)
- «The Only Man on the Island» / «I Puts the Lightie On» — UK No. 16 (Decca 1958)[5]
- «Princess» / «Happy Guitar» — (Decca 1958)
Соло
- «It's All Happening» / «What Do You Do?» — (Decca 1958)
- «Come On, Let's Go» / «Put a Ring on Her Finger» — UK No. 10 (Decca 1958)
- «A Lovely Night» / «Marriage Type Love» — (Decca 1958)
- «Hiawatha» / «The Trial» — (Decca 1959)
- «Tallahassee Lassie[en]» / «Give! Give! Give!» — UK No. 16 (Decca 1959)
- «Give! Give! Give!» — UK No. 28 (Decca 1959)
- «You Were Mine» / «Young Ideas» — (Decca 1959)
- «Little White Bull» / «Singing Time» — UK No. 6 (Decca 1959)
- «What a Mouth (What a North and South)» / «Kookaburra» — UK No. 5 (Decca 1960)
- «Happy Go Lucky Blues» / «Girl with the Long Black Hair» — (Decca 1960)
- «Must Be Santa» / «Boys and Girls» — UK No. 40 (Decca 1960)
- «My Big Best Shoes» / «The Dit Dit Song» — (Decca 1961)
- «The Writing on the Wall» / «Drunken Guitar» — UK No. 30 (Decca 1961)
- «Hit Record» / «What a Little Darling» — (Decca 1962)
- «Where Have All the Flowers Gone?[en]» / «Butter Wouldn't Melt in Your Mouth» — (Decca 1963)
- «He's Got Love» / «Green Eye» — (Decca 1963)
- «Flash Bang Wallop» / «She's Too Far Above Me» — (Decca 1963)
- «Egg and Chips» / «The Dream Maker» — (Columbia 1963)
- «Half a Sixpence[en]» / «If the Rain's Got to Fall» — (RCA 1965)
- «Fortuosity» / «I'm a Brass Band» — (Vista 1967)
- «King's New Clothes» / «Wonderful Copenhagen» — (Pye 1974)
- «Half a Sixpence» / «If the Rain's Got to Fall» — (Safari 1984)
- «Singing the Blues» / «Come On, Let's Go» — (Old Gold 1985)[5]
- Tommy Steele Stage Show — UK No. 5 (Decca 1957)
- The Tommy Steele Story — UK No. 1 (Decca 1957)
- The Duke Wore Jeans (Soundtrack) — UK No. 1 (Decca 1958)[5]
- Tommy Steele Everything's Coming Up BROADWAY — (Liberty 1965)
- My Life, My Song — (Pye 1974)
- Hans Andersen — Original London Cast 1974 (Pye 1974)
- Hans Andersen — Revival London Cast 1977 (Pye 1977)
- Singin' in the Rain[en] — Original London Cast 1984 (Cast Masters 1995)
- Some Like It Hot — Original London Cast (First Night Records 1996)
- Scrooge: The Musical[en] — Original London Cast (BK Records)
- Half a Sixpence[en] — Original London Cast 1963 (Must Close Saturday 2006)
- Cinderella — Original London Cast 1958 (Hallmark 2011)
- Kill Me Tomorrow[en] (1957)
- The Tommy Steele Story[en] (1957)
- The Duke Wore Jeans[en] (1957)
- Tommy the Toreador[en] (1959)
- Light Up the Sky![en] (1960) known as Skywatch in the US
- It's All Happening[en] (1963) known as The Dream Maker in the US
- Половина монетки (1967)
- The Happiest Millionaire[en] (1967)
- Finian's Rainbow[en] (1968)
- Where's Jack?[en] (1969)
- Twelfth Night[en] (1970) (made for TV)
- Tommy Steele in Search of Charlie Chaplin[en] (1971) (TV special)
- The Yeomen of the Guard[en] (1978) (made for TV)
- Quincy's Quest[en] (1979)
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Internet Broadway Database — 2000.
- ↑ Freebase Data Dumps — Google.
- ↑ Tommy Steele — Biography. AllMusic. Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 30 березня 2015.
- ↑ а б в г д е Roberts, 2006.
- ↑ Tobler, 1992, с. 8.
- ↑ а б в г Colin Larkin[en], ред. (1997). The Virgin Encyclopedia of Popular Music (вид. Concise). Virgin Books[en]. с. 1133/4. ISBN 1-85227-745-9.
- ↑ The Herald, 2015.
- ↑ Tobler, 1992, с. 38.
- ↑ Tobler, 1992, с. 32.
- ↑ Tobler, 1992, с. 43.
- ↑ Tobler, 1992, с. 71.
- ↑ Official Charts, 2009.
- ↑ Most Popular Film of the Year. The Times (London, England), Thursday, 12 December 1957; p. 3; Issue 54022
- ↑ «Tommy Steele Off on a Third Career» by Norman Mark Chicago Daily News Service. The Washington Post, 27 February 1968: C6.
- ↑ Australian Women's Weekly, 1960.
- ↑ «News in Brief.» Times (London, England) 31 December 1968: 2. The Times Digital Archive. Web. 12 July 2012.
- ↑ Tobler, 1992, с. 225.
- ↑ The Yeomen of the Guard 1978 на сайті IMDb (англ.)
- ↑ Daily Telegraph, 2008.
- ↑ The Sun, 2008.
- ↑ Tommy Steele International Fan Club, 2007.
- Australian Women's Weekly (21 December 1960). Tommy stoops to conquer. с. 76.
- British Pathé. Tommy Steele Marries Anne Donague. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 2 липня 2020.
- Video Newsreel of Tommy Steele's Wedding [Архівовано 4 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Cavanagh, Terry (1996). Public Sculpture of Liverpool. Public Sculpture of Britain. Liverpool UP. ISBN 978-0853237112.
- Cavanagh, Terry (2007). Public Sculpture of South London. Public Sculpture of Britain. Chicago UP. ISBN 978-1846310751.
- Daily Telegraph, Gary Cleland (23 квітня 2008). Did Elvis Presley visit Tommy Steele in London?. Архів оригіналу за 26 April 2008.
- London Gazette (29 December 1978). O.B.E. Т. Supplement 47723. с. 12. Архів оригіналу за 21 січня 2019. Процитовано 2 липня 2020.
- Official Charts (2009). Tommy Steele. Архів оригіналу за 3 April 2015.
- Roberts, David (2006). British Hit Singles & Albums (вид. 19th). Guinness World Records. с. 527. ISBN 978-1904994107.
- Steele, Tommy (1983). The Final Run. HarperCollins. ISBN 978-0002227094.
- Steele, Tommy (1983b). Quincy. Macmillan. ISBN 978-0330281263.
- Steele, Tommy (2006). Bermondsey Boy: Memories of a Forgotten World. Michael Joseph. ISBN 978-0718149727.
- The Herald, Brian Beacon (28 August 2015). Britain's first pop star Tommy Steele on six decades in showbiz. Архів оригіналу за 27 October 2016.
- The Scotsman (10 September 2006). Rock on Tommy. Архів оригіналу за 28 January 2018.
- Tobler, John (1992). NME Rock 'N' Roll Years. Hamlyn. ISBN 978-0600576020.
- Tommy Steele International Fan Club. Tommy Steele Biography. Архів оригіналу за 5 September 2008.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1:Сторінки з посиланнями на джерела, що мають непридатні URL (посилання) - Tommy Steele International Fan Club. Tommy Steele Discography. Архів оригіналу за 29 September 2007.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1:Сторінки з посиланнями на джерела, що мають непридатні URL (посилання)
- Томмі Стіл на сайті IMDb (англ.)
- Томмі Стіл на сайті All Movie Guide (англ.)
- Томмі Стіл на сайті TCM Movie Database (англ.)
- Томмі Стіл на сайті Internet Broadway Database (англ.)
- Томмі Стіл на сайті British Film Institute (англ.)
- Томмі Стіл на сайті Discogs (англ.)
- Біографія на Rockabilly.nl [Архівовано 5 лютого 2012 у Wayback Machine.]